Нещодавно на прес-конференції в УНІАН представники корпорації «ЕТАЛОН» заявили про нові виклики, з якими український автопром зіткнеться у найближчому майбутньому.
Як відомо, в цьому році світовому автопрому не вдалося вийти з кризи, що спричинив Covid-19. Якщо рік тому пандемія зменшила попит на автомобілі, у зв’язку з локдаунами, то в цьому році автовиробництво і ринок страждають через дефіцит напівпровідників та зростання цін на них.
Оскільки вітчизняний автопром перебуває на периферії глобальної автоіндустрії, загальносвітові тенденції торкаються його із запізненням. Тому на традиційній щорічній зустрічі з представниками ЗМІ автовирбники були не дуже оптимістичні щодо прогнозів на найближче майбутнє, хоча в цілому в цьому році, як у виробництві, так і на ринку сформувалась позитивна динаміка.
Як повідомив віце-президент асоціації «Укравтопром» Юхим Хазан, за останні 11 місяців український автопарк поповнили 626 тис. автотранспортних засобів, що на 41% більше, ніж роком раніше. Однак більше 80% – це була вживана техніка, ввезена з закордону.
«Звісно, що такий приріст секонд-хенду спричинила чергова хвиля легалізації легкових авто – так званих «євроблях», підкреслив пан Хазан.
«Нас накрила хвиля секонд-хенду. На мою думку, ті законодавчі акти, які були прийняті ВРУ, починаючи з 2015 року, та невиконання органами державної влади функцій, передбачених законом, призвели до того, що український автопарк поповнився великою кількістю автомобілів низької екологічної норми», – зазначив він.
Щодо виробництва, то з січня по листопад в Україні було виготовлено 7,5 тис. од. автотранспортних засобів або на 70% більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Однак, зауважив віце-президент Укравтопрому, ця позитивна динаміка у виробництві була створена лише двома підприємствами, ЗАЗом та Чернігівським автозаводом. ЗАЗ суттєво (майже у 6 разів) наростив випуск легкових автомобілів і подвоїв виробництво автобусів, а на Чернігівському автозаводі у півтора раза збільшили випуск автобусів.
Вочевидь, що такий ріст обумовлено дуже низькою порівняльною базою, оскільки загальні виробничі потужності вітчизняного автопрому задіяні менш ніж на 2%, акцентував Юхим Хазан.
«Експорт практично відсутній, а на внутрішньому ринку нового автотранспорту вітчизняна техніка охоплює лише близько 11%», додав він.
На жаль, влада продовжує демонструвати байдужість до перспектив галузі та проблем існуючих підприємств, саме тоді, коли перед вітчизняними виробниками виникають нові виклики та змінюється кон’юнктура як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.
Як розповів генеральний директор ковальського заводу Віталій Трейтяк: «Підприємство весь рік впроваджувало програми з підвищення енергоефективності і досягло непоганих результатів, але зростання цін на електроенергію +90% і газ +272% звело нанівець усі ці зусилля. Як наслідок енергоресурси в собівартості продукції досягли 50%, і ми виявилися неконкурентними на європейському ринку. Через це ми втратили традиційних замовників у Німеччині та Польщі».
Президент корпорації «Еталон» Володимир Бутко в свою чергу повідомив, що зростання цін на енергоносії та метал змушує підвищувати ціни на автобуси. За попередніми оцінками, наступного року вони зростуть на 20 відсотків.
Проте на автобусний ринок чекає і ще одне потрясіння – підписання Зони Вільної торгівлі з Туреччиною, де є своя потужна автобусна індустрія. Якщо ЗВТ із Туреччиною підпишуть без перехідного періоду, то наших автобусних виробників просто змете потік техніки з Туреччини, підсумував пан Бутко.
Як відомо відповідну Угоду планується підписати вже на початку 2022 року.
Автовиробники мають великі сумніви щодо політичної волі Уряду відстоювати інтереси індустрії в цьому питанні.
Яскравий приклад цього – скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо заходів проти дискримінації Республікою Білорусь наших виробників.
Відмовляючись захищати своїх виробників у доведеній справі, Україна дає небезпечний сигнал про слабкість своєї позиції у зовнішній торгівлі, який знижує конкурентоспроможність Держави в міжнародних справах.
Така ситуація напередодні підписання ЗВТ з Туреччиною створює додаткові ризики збільшення вже у найближчому майбутньому від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі та тиску на національного виробника на вітчизняному ринку.
Источник: Ukrautoprom
